Білик Олену Іванівну з раннього дитинства приваблювала професія вчителя. Адже учитель - одна з найдревніших на Землі, одна з найпотрібніших, найважливіших для людства професія. Їй здавалося тоді, що це дуже просто, але подорослішавши Олена зрозуміла, який нелегкий учительський труд, та мрію свою не змінила.
Зустрівшись віч-на-віч зі своїми першими учнями, трішки злякалася, чи зможе стати повноправною господаркою дитячих душ, чи зможе зробити так, щоб їхнє життя з раннього дитинства було все цікавішим і цікавішим. А з іншого боку була велика радість і гордість від того, що саме вона буде навчати оцих малюків. Саме вона буде якнайбільше прищеплювати любов їм до своєї Батьківщини - рідної нашої України зі славною багатовіковою історією, любов до рідної мови , що виграє всіма барвами веселки, буде привчати слухати дітей і розуміти щедрий голос природи нашого рідного краю, любити її, охороняти і примножувати її багатства.
